• Anna

Про "Паляницю"

Ось в такій робочій обстановці, серед десятків - сотень листів, дзвінків, запитів, прохань про допомогу, закупівель, відправок, перегрузок та постійних переживань знаходяться вони. Вони – це серце, душа, голова, руки та ноги польсько-української «Паляниці». Вони і є «Паляниця».

За ідеєю створення фонду в перші дні стояв Максим. Зараз той рідкісний момент, коли ви можете побачити його на фото справа :) він і є власником та директором фонду.

Аня і Катя – наші єдині та найфункціональніші бджілки, які прийшли до фонду першими у перші дні війни в ролі волонтерів. Зараз – це ключові працівники, які повністю займаються веденням фонду, його діяльністю та звітністю. 

Ось такою маленькою командою за час повномасштабного вторгнення ми зробили і продовжуємо робити великі справи.

Можливо згодом ми розкажемо вам історію створення фонду та історії наших небагатьох працівників, завдяки яким ми є тією «Паляницею», яку ви знаєте і бачите зараз. Повірте, кожна з них заслуговує на увагу. Але сьогодні не про це..

…сьогодні важливий день для нас. І ми хочемо поділитись своєю радістю і з вами.

Весь цей час з нами була ще одна людина, яка знаходилась безпосередньо на місці подій та сумлінно виконувала свою роботу – рятувала життя людей. Ми вже знайомили вас із Володимиром – лікарем з Кривого Рогу. Він стабілізує та оперує поранених, які прибувають з гарячих точок. Зшиває рани, займається трансплантацією та реабілітацією після влучання куль/снарядів і інших уражень.

Володимир – це людина, яка будучи на відстані, зуміла стати для нас рідною. Знаходячись далеко один від одного, нам вдалось зробити багато хороших справ. А сьогодні ми зустрічаємо пана Володимира у нашому варшавському офісі.

Щасливі вітати Вас тут, пане Володимире!
Дякуємо за все.
Працюємо далі!